Я iду багряним садом, туман ляга на лист опалий.
Тут колись ходили рядом, а навкруги — весна буяла!
Ой ви очi волошковi.
Мов троянди, пелюстки-вуста.
Стан твiй нiжний, смерековий.
Ти веснянко моя чарiвна.
Не забуть менi тi ночi, цiлунок вуст твоїх медових.
І тепер так серце хоче вуста твої вiдчути знову.
Ой ви очi волошковi.
Мов троянди, пелюстки-вуста.
Стан твiй нiжний, смерековий.
Ти веснянко моя чарiвна.
Днi iдуть, лiта минають, зове душа:
«Прийди кохана».
Ти повернешся, я знаю, моя любов, моя жадана.
Ой ви очi волошковi.
Мов троянди, пелюстки-вуста.
Стан твiй нiжний, смерековий.
Ти веснянко моя чарiвна.
Ой ви очi волошковi.
Мов троянди, пелюстки-вуста.
Стан твiй нiжний, смерековий.
Ти веснянко моя чарiвна.