В неділю пораненько цвіла рожа біленька,
Чого ж ти плачеш-ридаєш, дівчино молоденька?
Чого ж ти плачеш-ридаєш, дівчино молоденька?
Ой, як же не плакати, ой, як же не тужити —
Мала я хлопця вірного, пішов він у солдати.
Мала я хлопця вірного, пішов він у солдати.
Солдат у війську служить,
І того він не знає,
Що його люба дівчина, на рушничок ступає.
Що його люба дівчина, на рушничок ступає.
На рушничок ступає, присягу присягає,
Ой, не з тим, не з тим
Миленьким, которого кохає.
Ой, не з тим, не з тим
Миленьким, которого кохає.
Солдат з війська вертає, дівчину переймає,
Бере за праву рученьку, тихесенько питає.
Бере за праву рученьку, тихесенько питає:
«Дівчино моя мила, де правдоньку ти діла?
Як я відходив до війська —
То ти за мною мліла,
Як я відходив до війська —
То ти за мною мліла…»
В неділю пораненько цвіла рожа біленька.
Чого ж ти плачеш-ридаєш, дівчино молоденька?
Чого ж ти плачеш-ридаєш, дівчино…?