Їахав козак за Дунай, сказав: «Дівчино, прощай!»
Ти, конику вороненький, неси та гуляй.
Постій, постій козаче, твоя дівчина плаче.
Як ти мене покидаєш — тiльки подумай.
Постій, постій козаче, твоя дівчина плаче.
Як ти мене покидаєш — тiльки подумай.
Бiлих ручок не ламай, ясних очей не стирай.
Мене з вiйни зо славою к собi ожидай.
Не хочу я нiчого, тiльки тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький, як все пропадай.
Не хочу я нiчого, тiльки тебе одного.
Ти будь здоров, мій миленький, як все пропадай.
Їахав козак за Дунай, сказав:»Дівчино, прощай!»
Ти, конику вороненький, неси та гуляй.
Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче.
Як ти мене покидаєш — тiльки подумай.
Постій, постій, козаче, твоя дівчина плаче.
Як ти мене покидаєш — тiльки подумай.