Казахская народная - Қоңыржай

Буде нам з тобою, що згадати
Після довгих збавлених ночей.
Вивчив я далекий звук гарматний,
І тривожний блиск твоїх очей.

Вивчив я далекий звук гарматний,
І тривожний блиск твоїх очей.

Твої очі — квіти темносині
На узбіччі радісних доріг.
Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових?

Чи зустрінемось з тобою знову
На своїх дорогах бойових?

Будуть стрільна розриватись глухо,
І дрижати в вибухах земля.
Вийдеш ти в ту сторону — послухай,
Де в багряних полум?’ях поля.

Вийдеш ти в ту сторону — послухай,
Де в багряних полум?’ях поля.

І почуєш грізну борню волі,
І вкриється кров?’ю битий шлях.
Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих, наче ніч, рядах.

Будуть хлопці йти суворочолі
В сіруватих, наче ніч, рядах.

І пройдуть вони безмежним краєм
Крізь руїни сіл, дерев і трав.
І, напевно, ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.

І, напевно, ти тоді згадаєш,
Хто любов і мужність поєднав.