Чи знаєш ти, як сильно в душу бє,
Безжальний дощ, так ніби він завжди,
Чекав лише мене, а як болить,
Зимовий спокій нашого вікна,
Ніжно пастельний, як і твій улюблений Моне.
Така як ти буває, раз на все життя,
І то із неба така, як ти,
Один лиш раз на все життя,
Не вистачає каяття, коли без тебе я.
Забути все, здається я б ніколи не зумів,
Новий дзвінок скидає відлік волі на нулі,
І погляд твій він вартий більше,
Ніж мільйони слів вічно далеких,
Як і твій улюблений Далі.
Така як ти буває, раз на все життя,
І то із неба така, як ти,
Один лиш раз на все життя,
Не вистачає каяття, коли без тебе я.